УРОКИ ГРЕНЛАНДСЬКОЇ «КРИЗИ»: ЯК ТРАМП ОТРИМАВ "НІ" ВІД "НЕВПЕВНЕНОЇ ЄВРОПИ

Гренландська «криза», здається, завершилася: тарифні та військові погрози США були замінені розмитими розмовами про «рамки майбутньої угоди», а увага Трампа перемкнулася на інші питання. Однак європейці навряд чи так швидко забудуть цей інцидент. Невеликі поступки, яких Трамп зрештою може досягти щодо прав на видобуток корисних копалин і військових зобов’язань, виглядають незначними порівняно з тривалою шкодою для трансатлантичних відносин. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер підсумував настрої Європи, заявивши в Давосі: «Бути щасливим васалом — це одне, а бути нещасним рабом — зовсім інше».

Європа може досягти військової незалежності від США ціною близько $1 трлн протягом 25 років

NBC News повідомляє, що європейські посадовці провели «інтенсивні та продуктивні» обговорення щодо можливості заміни США Британією та Францією в ядерній стратегії континенту, тоді як Wall Street Journal зазначає, що до 2035 року європейські витрати на оборонне обладнання сягнуть 80% рівня Пентагону. Водночас перемогти Росію та стримувати США одночасно негайно неможливо. Міжнародний інститут стратегічних досліджень оцінює, що Європа може досягти військової незалежності від США ціною близько $1 трлн протягом 25 років, а отже, континенту доведеться ще тривалий час балансувати в цих складних нових трансатлантичних відносинах.

І навіть якщо наступний американський президент буде прихильним до Європи, немає гарантій, що економічна або оборонна залежність від третьої сторони в якийсь момент не зіграє злий жарт.

https://www.youtube.com/watch?v=DIYNVq8vK8M

Гренландська «криза» може стати моментом розламу, але які уроки має винести Європа для управління цим новим глобальним порядком доти, доки вона не стане самодостатньою в обороні?

Перший урок, який Європа мала б засвоїти, полягає в тому, що вимоги Трампа не завжди є щирими чи стратегічними. Американський президент намагався штучно створити кризу навколо арктичної безпеки, неодноразово стверджуючи, що Данія не здатна захистити Гренландію від Росії та Китаю. Союзники по НАТО водночас заперечували існування такої кризи, заявляючи, що останніми роками не було ознак присутності китайських чи російських підводних човнів поблизу Гренландії, але все ж поставилися до «кризи» серйозно.

Запропонована місія НАТО «Arctic Sentry» («Арктичний вартовий») мала б віддзеркалювати подібні операції зі спостереження та стримування російської гібридної війни в Балтійському морі та на східному фланзі Альянсу.

Данія нині витрачає на оборону 3,5% ВВП, до того ж Копенгаген інвестує $13,7 млрд в арктичну безпеку. Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО, надавши значний досвід і техніку для захисту Арктики. Попри все це, а також попри те, що США залежать від канадських криголамів для забезпечення своєї єдиної військової бази в Гренландії, Трамп наполягав, що лише Америка здатна захистити острів — і що він захищатиме його лише за умови контролю над ним. Коли європейські країни спробували продемонструвати серйозність своїх намірів щодо захисту Гренландії шляхом багатонаціональної розвідувальної місії, це лише ще більше розлютило Трампа.

Урок для європейців полягає в тому, що риторика Трампа часто може спотворювати його справжні мотиви. Так само як його риторична зацикленість на наркотиках з Венесуели зникла після отримання доступу до венесуельської нафти, його занепокоєння арктичною безпекою може зійти нанівець, якщо він досягне угоди щодо прав на видобуток корисних копалин. Хоча демонструвати готовність реагувати на риторику Трампа необхідно, Європі не варто очікувати, що його можна заспокоїти розумними політичними поступками.

Другий урок полягає в тому, що Трамп більше прислухається до сили, ніж до аргументів. Європі не вдалося переконати Трампа, що НАТО здатне захистити Гренландію, але їй вдалося переконати його, що ЄС може завдати серйозної шкоди американській економіці. Після того як Трамп пригрозив митами восьми країнам, які брали участь у розвідувальній місії, ЄС почав обговорювати застосування інструменту протидії примусу для запровадження відповідних мит і квот. Після цієї новини американські фондові ринки впали більш ніж на 2% і впали б ще більше, якби Трамп не відступив.

Водночас Європі знадобилася й допомога республіканських законодавців, які, за повідомленням Reuters, попередили високопосадовців, що Трампу, ймовірно, оголосять імпічмент, якщо він спробує здійснити військове вторгнення. Сукупний тиск з боку союзників, ринків і власної партії, ймовірно, дав Трампу зрозуміти, що його політика щодо Гренландії буде надто дорогою. Тому Європі слід розробляти стратегії, які зроблять майбутню непередбачувану поведінку Трампа ще більш затратною — зокрема цільові економічні заходи та скорочення військової співпраці.

Нарешті, мабуть, найважливіший урок для Європи полягає в тому, що Трамп здатен приймати відмову, а отже, умиротворення не завжди є необхідним. Замість пошуку компромісу щодо суверенітету Гренландії чи переговорів про її продаж Данія однозначно відкинула вимоги Трампа. Це підвищило для нього ціну питання, адже дало зрозуміти, що реалізувати його амбіції можна лише шляхом військового вторгнення.

Більше того, це змусило його публічно відступити з кількох позицій, що підриває його образ людини, здатної примусити Європу до чого завгодно. Наприклад, спочатку він погодився не застосовувати силу, а згодом визнав, що «рамки угоди» не передбачають купівлю Гренландії. Після того, як він зневажив внесок НАТО в Афганістані, Трамп також відкотив свої слова назад і визнав, що 457 британських солдатів загинули у війні, яку розпочали США. Критика цієї заяви з боку Стармера як «обурливої» та його заклик до вибачень, імовірно, відіграли свою роль.

Отже, успіх твердої, але обуреної реакції Європи має навчити континент, що він здатен протистояти хулігану й перемагати. Американська Стратегія національної безпеки критикувала Європу за брак упевненості в собі, тож певною мірою іронічно, що саме рішуча відповідь Європи спричинила провал Трампа з Гренландією.

Біллі-Віллі - аналітичне медіа, яке пояснює механіку рішень, мотивації політиків, приховані інтереси та наслідки, які впливають на ситуацію в світі та Україні вже сьогодні