НАВІЩО США ДОПОМАГАЮТЬ УКРАЇНІ

"Бути під заступництвом – так само прикро, як бути ображеним", - із автобіографії Теодора Рузвельта.

США є країною, яка з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну надала нам у грошовому еквіваленті найбільше військової допомоги. Президент США Джо Байден 9 травня 2022 року підписав закон «Про ленд-ліз для захисту демократії в Україні». А 21 травня підписав проект закону про виділення Україні допомоги обсягом $40 млрд. Попереду ще очікуються постачання озброєння в межах ленд-лізу.

Ілюстрація до публікації взята зі сторінки Aza Nizi Maza, авторської художньої студії для дітей у м. Харків, яка під час війни продовжує працювати у харківському метро

Для України допомога США, як і інших країн, наразі вкрай важлива. Від неї залежать наші можливості оборонятися та звільняти захоплені росіянами українські території. Від неї залежить, скільки життів військових та цивільних вдасться зберегти, скільки домівок захистити від потрапляння російських ракет чи снарядів. Від неї залежить, скільки триватиме війна до нашої перемоги.

Інтерес України в отриманні допомоги від США на даному етапі цілком зрозумілий. А в чому полягає інтерес США допомагати Україні?

США ніколи не заявляли, що допомагають нам з альтруїстичних міркувань. Навпаки, вони прямо говорять, що їхні дії обумовлені їхньої національною безпекою і національними інтересами.

Росія – супротивник США, про що прямо зазначено в законі CAATSA («Про протидію супротивникам Америки шляхом санкцій» від 2017 року). За великим рахунком, спочатку радянська, а потім вже путінська росія є супротивником США ще з часів закінчення Другої світової війни, за виключенням короткого періоду після розпаду СРСР.

Протистояння США і росії – це боротьба за вплив у важливих для обох країн регіонах, зокрема у Європі. Останні десятиріччя росія активно посилювала свій вплив у Європі, підтримувала окремі політичні партії та рухи, втручалась у вибори в європейських країнах та США, посилювала свою присутність на глобальних ринках. Зростання російського впливу у Європі стало сприйматися США як загроза своїм національним інтересам.

Як зазначено у вище згаданому законі CAATSA, засобом США протидіяти супротивникам є санкції. Розв’язана росією у 2014 році війна проти України стала для США підставою запровадити відповідні санкції. А повномасштабне вторгнення в Україну зробило легітимними найбільш жорсткі санкційні заходи у послабленні Росії, які були б неможливі за невоєнного сценарію.

Для США військова допомога Україні та послаблення супротивника шляхом санкцій покликане зупинити просування російської агресії на територію країн-членів ЄС та НАТО. У випадку нападу росії на ці країни, витрати США були б набагато більшими. Тобто, допомога Україні у протидії рф не збільшує, а, навпаки, зменшує для США витрати.

Запобігши просуванню російської агресії далі в Європу, США шляхом санкцій проводять ізоляцію росії, зменшуючи її вплив у Європі і посилюючи власний вплив. США шляхом санкцій поступово витісняють росію з європейського фінансового, енергетичного, оборонного ринків. Залежність Європи від росії поступово зменшується, тоді як залежність від США зростає. Останні поступово збільшують експорт скрапленого газу в Європу, оголосили про вивільнення частини стратегічних запасів нафти. Так само відбувається зростання залежності Європи від США в оборонній сфері. Найближчим часом очікується вирішення питання щодо розширення НАТО за рахунок Фінляндії та Швеції. Зростаючий вплив США у Європі конвертується у політичні рішення та прибуток.

Ми маємо розуміти, що у США – свої національні інтереси, а у нас мають бути свої. Іноді вони можуть перетинатися, але так буває не завжди. І це нормально.

Ми маємо бути вдячні за допомогу, яку отримуємо від США та інших країн. Бо зараз від неї залежить майбутнє України і наших дітей. Та чи готові ми після стількох жертв віддати не лише сьогодення, але й наше майбутнє в залежність від покровителів і гарантів нашої безпеки? Чи маємо ми моральне право платити життями найкращих українців за заміну сюзерена замість незалежності?

Наші захисники на всіх фронтах б’ються за нашу гідність. А гідність може бути лише там, де є і свобода, і незалежність.

Можна бути вільною, але залежною країною, як сьогоднішня Україна. Можна бути незалежною і водночас невільною, як росія. Можна бути і вільною, і незалежною, як США. Якою буде майбутня післявоєнна Україна, вирішувати нам.

Автор статті: Анна Білівітіна, політологиня