«ПЕКЕЛЬНІ САНКЦІЇ» ВІД ЛІНДСІ ГРЕМА: СТАРА ІДЕЯ З НОВИМ ДИХАННЯМ

Сенатори Ліндсі Грем від республіканців та Річард Блюменталь від демократів внесли законопроєкт під назвою Sanctioning Russia Act of 2025 до Сенату 1 квітня 2025 року. Відразу після цього документ передали до Комітету з питань банківської справи, житлового господарства та міського розвитку. Мотивація авторів була відвертою: підняти ціну агресії настільки, щоб змусити москву до реальних переговорів.

На той момент відносини між адміністрацією Трампа та Україною залишалися прохолодними. Хоча напруга після лютневої зустрічі у Білому домі частково спала, Трамп відмовлявся робити кроки на підтримку України. Щоби виправити цю ситуацію у наближеного до Трампа сенатора Грема виникла ідея привернути президента США на український бік, використавши його улюблену річ – мита на товари інших країн.

Сам сенатор описував ініціативу як «економічний бункеробійник» проти Китаю, Індії та росії. Особливий акцент робився на КНР як найбільшому торгівельному партнері москви та через спалах «тарифної війни» між Китаєм та Сполученими Штатами взимку-навесні 2025 року.

Законопроєкт швидко набрав рекордну підтримку. За офіційним обліком він отримав 84 співавторів (42 демократа, 41 республіканця, 1 незалежного) плюс сам Грем. Це становило понад дві третини Сенату – кількості, якої достатньо для подолання президентського вето. Початкова версія законопроєкту була «набором інструментів економічної війни» умовної дії: санкції вмикалися лише після висновку американського президента, що РФ відмовляється від переговорів, порушує мирну угоду або починає нове вторгнення. Таким чином, законопроєкт не запроваджував санкції або мита одразу, а лише давав президенту відповідні повноваження.

Серед найбільш значимих пунктів: санкції проти великих російських банків, заборона на імпорт урану та продукції Росатому, тарифи у розмірі 500% на самі російські товари і на всі товари з будь-якої країни, що купує російські нафту, газ, уран чи нафтопродукти, з правом президента призупиняти дію санкцій на 180 днів в інтересах національної безпеки.

Чим нова редакція відрізняється від першопочаткової?

Оновлена редакція Sanctioning Russia Act of 2026, внесена Блюменталем 14 липня, стала більшою в обсязі. Її головна структурна зміна полягає в тому, що санкційний блок став обов’язковим, а тарифний – вужчим і м’якшим.

Обмеження проти путіна, вищих посадовців, військового командування, банків, енергокомпаній, олігархів, держпідприємств, «тіньового флоту» та іноземних компаній, що підтримують російський ОПК, застосовуються імперативно, без прив’язки до президентського висновку. При цьому санкційне ядро версії 2025 року, від банків до урану, збережено й розширено. Зокрема було додано СПГ-проєкти і вторинні санкції й тарифи для тих, хто працює з російським ВПК, що, за словами посадовців, зачепить зокрема Іран.

Тарифний механізм натомість був послаблений. Ставку знижено з «не менш ніж 500%» до «не більше 100%», а коло цілей звужено з усіх покупців російських енергоносіїв до п’ятірки найбільших покупців нафти (станом на сьогодні це Китай, Індія, Словаччина, Угорщина, Азербайджан) та окремо газу (Китай, Франція, Японія, Бельгія, Угорщина), причому обидва переліки мають переглядатися кожні 180 днів. Водночас для імпорту російських товарів митну ставку залишили на рівні 500%.

Щодо тарифів на країни-покупці російських енергоносіїв ще одна важлива відмінність полягає в тому, що документ 2026 року передбачає їхнє обов’язкове впровадження протягом 30 днів після набуття чинності закону. У попередньому варіанті жодних зобов’язань у президента не було.

Крім того, було деталізовано систему винятків. Випадки призупинки дії тарифів перелічені у тексті, а Конгрес отримує додаткові повноваження контролю за діями адміністрації. Крім того, змінилася юридична природа мит. Право на їхнє запровадження президенту делегується Конгресом, що слугує першим випадком, коли законодавчий орган дозволяє використовувати мита в якості інструменту геополітики.

Законопроєкт також закріплює на рівні федерального законодавства старі санкції, накладені на росію президентськими указами. У президента залишиться можливість призупиняти окремі санкції (waiver), однак їхнє остаточне скасування потребуватиме також згоди Конгресу США. Водночас, у документі вказуються дві умови, за яких президент може вирішити відмінити санкції: зупинка військових дій росії проти України та підписання погодженої Україною мирної угоди. Тобто лише за цих умов та після погодження з Конгресом американські санкції проти рф можуть бути повністю скасовані.

Загалом, оновлена редакція законопроєкту є пакетом санкцій з додатковими можливостями, при цьому свобода дій президентської адміністрації обмежена, а Конгрес отримує важелі контролю.

Чому Трамп міг би підтримати ухвалення законопроєкту?

Попри те, що документ не такий зручний, як проєкт 2025 року, існує кілька причин, чому Трамп міг би зробити крок до його реалізації.

По-перше, зміна динаміки російсько-української війни. Успіхи України, про які відкрито говорять в Америці, зокрема так звані «далекобійні санкції», демонструють посилення позицій України у війні та водночас послаблення позицій росії, насамперед економічних. Варто уточнити, що це зовсім не означає, що Україна стала сильнішою за росію або росія настільки слабка, що скоро не зможе вести війну. В світогляді Трампа підтримувати можна лише сильних. Відповідно, зміна динаміки і посилення позицій України у війні впливає на зміну ставлення Трампа до України. Порівняно з 2025 роком, зараз ставлення Білого дому до України є найменш прохолодним.

По-друге, рішення Верховного суду США скасувало раніше запроваджені адміністрацією Трампа мита, підтвердивши, що такі дії є компетенцією Конгресу. Уряд США продовжує шукати варіанти поновлення тарифів, однак всі вони є або тимчасовими, або юридично непевними. Цей проєкт надає Трампу такі бажані та водночас чіткі повноваження встановлювати широкі мита, хоча й в обмеженому вигляді.

По-третє, внутрішньополітичні позиції Трампа у Сполучених Штатах вже не такі міцні як минулого року. В умовах можливої невдачі Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу цього року, президентській адміністрації необхідно налагодити механізми співпраці з законодавцями-демократами, щоб уникнути ерозії системи управління. Крім того, голоси проти України всередині США помітно слабшають. За такої ситуації, увага до ініціатив у підтримку України зростає.

По-четверте, адміністрація Трампа вочевидь планує пов’язати законопроєкт з додатковим санкційним тиском на Іран, оскільки режим аятол активно співпрацює з російським ВПК.

Незважаючи на широку підтримку в Сенаті, законопроєкт Грема-Блюменталя має пройти обов’язкове голосування у Палаті представників. У випадку ухвалення обома палатами Парламенту, документ має підписати Трамп.

Варто зазначити, що навіть у разі підпису та перетворення проєкту в закон, його реалізація лежить на плечах уряду. Нові санкції проти росії, як і тарифи на найбільших покупців російських енергоносіїв, будуть запроваджені майже одразу. Однак порядок впровадження мит на треті країни та їхнє скасування залишиться в руках адміністрації. Таким чином дозволяючи Трампу використовувати це як важіль тиску у міжнародній політиці, не тільки щодо росії.

Ліндсі Олін Грем (9 липня 1955 - 11 липня 2026) був другом України та послідовно підтримував нас у питанні захисту від російської агресії.

Біллі-Віллі - аналітичне медіа, яке пояснює механіку рішень, мотивації політиків, приховані інтереси та наслідки, які впливають на ситуацію в світі та Україні вже сьогодні.