ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ПАКЕТ САНКЦІЙ ЄС: ЯК ОКРЕМІ КРАЇНИ ПОСЛАБЛЮЮТЬ ЗАХОДИ

Які обмеження для росії передбачає 21й пакет санкцій?

21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти росії став другим подібним переліком, схваленим цього року Радою ЄС. Пакет охоплює посилення тиску на:

• банківський і криптовалютний сектор;

• енергетичні доходи росії, зокрема встановлює цінову стелю на нафту;

• «тіньовий флот» і нафтопереробку;

• військово-промисловий комплекс й виробників дронів.

Також передбачається розширення експортного контролю товарів подвійного призначення та створення правової основи для заборони на видачу віз російським комбатантам.

Одразу після схвалення 20-го пакету в квітні цього року Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку наступного переліку санкцій проти росії, сподіваючись запровадити його на початку літа. Швидкий темп дій чиновників Євросоюзу пояснювався кількома факторами.

По-перше, поразкою Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині. Тривалий час саме угорський прем’єр був головною перешкодою ухвалення санкційних пакетів. Він експлуатував механізм одностайного ухвалення рішень на свою користь. З перемогою Петера Мадяра в ЄС очікували зміну позиції Угорщини щодо спільної зовнішньої політики блоку в більш конструктивний бік. Відповідно, з Орбаном мало піти й постійне угорське блокування нових санкцій проти росії.

По-друге, дедалі помітнішим економічним виснаженням рф. З початку другого кварталу ослаблення російських позицій стало очевидним для переважної більшості європейських політиків. Динаміка російсько-української війни вперше за тривалий час почала зміщуватися в позитивний для України бік. На цьому фоні посилення санкційного тиску було обумовлено зокрема наміром змусити рф сісти за стіл перемовин.

Попри те, що сам по собі санкційний пакет містить багато нових обмежень, ми можемо виокремити дві найголовніші позиції, які Єврокомісія прагнула включити у перелік.

Перше – це заморожування цінової стелі для російської нафти на існуючому рівні у 44.10 доларів за барель, замість її автоматичного перегляду у бік підвищення.

Друге – заборона європейським судноплавним компаніям перевозити російській зріджений газ.

Автоматичний механізм коригування цінової стелі для російської нафти на рівні санкцій Європейського Союзу було запроваджено ще 18-м пакетом майже рік тому. До того ці заходи вживалися винятково в рамках Групи семи спільними діями учасників формату. Проте після приходу до влади Дональда Трампа, американська адміністрація відмовилася продовжувати політику «цінових стель». З 2025 року Європейський Союз, в координації з партнерами на кшталт Канади та Великої Британії, вирішив самостійно впровадити цей механізм.

Цінова стеля формувалася наступним чином – бралася середня ціна російської нафти у визначений період (орієнтовно останні півроку) та від неї віднімали 15%. Отримана вартість за барель ставала максимально можливою для купівлі сирої нафти, експортованої морем з росії, за умови, що купівля передбачає морські, фінансові чи інші послуги від будь-якої організації, що базується в ЄС та партнерських країнах (під час ухвалення механізму в рамка Групи семи – організаціях з країн G7 та партнерах).

Увесь минулий рік ціна на нафту падала, що зумовило скорочення стелі до 44.10 доларів за барель на початку цього року. Війна Ізраїлю та США проти Ірану спричинила різкий та тривалий підйом у цінах. За логікою ЄС мав би переглянути стелю у бік підвищення, проте це би суттєво послабило тиск на енергетичний сектор та економіку росії. Саме тому 21-й пакет заморозив дію автоматичного коригування й зберіг існуючий ліміт на рівні санкцій, щоби позбавити москву додаткових можливостей скористатися глобальною кризою на ринку енергоносіїв.

Замороження цінової стелі на рівні санкцій не зустріло рішучого опору серед країн-членів блоку. Чого не можна сказати про другу найважливішу складову пакету – морські перевезення ЗПГ.

Чому Греція блокувала ухвалення санкційного пакету?

Майже відразу після висунення пропозиції, Греція почала активно блокувати рішення. Каменем спотикання стали економічні інтереси традиційно впливового грецького судноплавного бізнесу. Одинадцять з двадцяти семи суден грецької компанії Dynagas, яка спеціалізується на перевезеннях ЗПГ, зафрахтовані для доставки зрідженого газу з проєкту «Ямал ЗПГ» – найголовнішого об’єкта російської ЗПГ-інфраструктури, за довгостроковими контрактами, які розтягнуті до 2031-2035 років.

П’ять танкерів компанії належать до спеціального класу Arc7, які дозволяють працювати в умовах покриття водної поверхні глибоким шаром льоду. Через кліматичні умови російської півночі тільки такі танкери дозволяють здійснювати перевезення ЗПГ з «Ямалу» протягом зимово-весіннього періоду. Загальна кількість танкерів Arc7, які обслуговують «Ямал», складає 15 одиниць. Тобто третину забезпечує саме грецька Dynagas.

Завдяки високому попиту та доступу до європейського ринку, російський ЗПГ-сектор зберігає високу прибутковість. За перше півріччя цього року, європейські країни заплатили близько 6 млрд євро за зріджений газ з проєкту «Ямал ЗПГ», 97% відсотків експорту якого припадає саме на порти ЄС.

З початку наступного року поставки російського ЗПГ до Європейського Союзу будуть заборонені. Відповідно, росіяни спробують перенаправити експорт свого ЗПГ на нові ринки, враховуючи, що це зробити набагато легше, ніж з трубопровідним природним газом.

Для завчасного ускладнення цього процесу, ЄС ініціював заборону для судноплавних компаній транспортувати російський ЗПГ до третіх країн. Однак для Dynagas це загрожувало би втратою значної частини прибутку й саме через це компанія через грецький уряд зрештою домоглася відтермінування заходів на один рік. Таким чином, Греція продемонструвала приклад ефективного блокування санкцій.

Які ще країни блокували прийняття санкційного пакету?

Попри відсутність Орбана, країнам Європейського Союзу продовжує бракувати згоди з приводу єдиної санкційної політики. Протягом обговорення 21-го пакету це також продемонстрували позиції Італії та Болгарії стосовно персональних санкцій на патріарха РПЦ Кірілла, а також позиція болгарського уряду щодо накладення обмежень на президента Лукойла Вагіта Алекперова. Італія та Франція разом сповільнили процес заборони на видачу віз до ЄС для посібників російській агресії.

Австрія у свою чергу вимагала скасування санкцій ЄС на активи, пов’язані з російським мільярдером Олегом Дерипаскою, мотивуючи це необхідністю австрійського банку Raiffeisen виплатити олігарху компенсацію за рішенням російського суду. Однак, на відміну від Греції та Болгарії, отримати серйозні поступки в цьому питанні Австрії не вдалося через загальну чутливість питання розмороження російських активів на території ЄС.

Про що свідчить позиція європейських країн щодо антиросійських санкцій?

Приклад ухвалення 21-го пакету санкцій показує нам, як амбітність органів влади Європейського Союзу зіштовхнулася з позицією країн-членів, де вето однієї столиці дозволяє блокувати увесь комплекс.

Тривалий час поведінка колишнього угорського прем’єра, до якого іноді долучався Роберт Фіцо, дозволяла прикривати наявність внутрішніх протиріч серед європейських держав стосовно санкційної політики. Зараз же ми бачимо, що загроза інтересам бізнесу однієї країни є причиною для блокування усього пакету, навіть коли уряд цієї країни (зараз це грецький) займає послідовну проукраїнську позицію.

Біллі-Віллі - аналітичне медіа, яке пояснює механіку рішень, мотивації політиків, приховані інтереси та наслідки, які впливають на ситуацію в світі та Україні вже сьогодні.