НАВІЩО НАМ ВИБОРИ?

Екс-міністр Михайло Федоров закликав провести вибори.

Вибори під час війни - це відновлення демократії чи черговий конкурс краси? Заклик Федорова знову підняв цю дискусію, але давайте поставимо собі  питання: чи здатні вибори змінити майбутнє України, якщо нам знову пропонують обирати між представниками тієї самої системи без чітких програм, реальної конкуренції та можливості для військових не лише голосувати, а й бути обраними?

Розбираємося, навіщо насправді нам вибори і за яких умов вони матимуть смисл.

Навіщо вибори в демократичній країні? А в авторитарній чи тоталітарній?

Варто почати не з того, чи можливі вибори в Україні під час воєнного стану, а з того, що стоїть за ідеєю виборів в демократичній країні.

Якщо говорити про авторитарні чи тоталітарні країни, там вибори - це фасад, ілюзія демократії, що покликана прикривати справжню суть режиму. В росії формально є вибори, але реальної можливості обрати опозицію немає. Як немає вже і самої опозиції. Вже 26 років путін керує росією. 

Але є й інші приклади. Японія в післявоєнну епоху дуже рідко змінювала уряди через домінування Ліберально-демократичної партії. З моменту її заснування у 1955 році партія лише двічі ненадовго поступалася посадою прем'єр-міністра: з 1993 по 1996 рік і з 2009 по 2012 рік. Але різниця полягає не в тому, як довго не змінювався уряд. Різниця - в тому, чи має опозиція можливість перемогти. В Японії - так, в росії - ні. Невипадково, згідно з рейтингом свободи міжнародної неурядової організації Freedom house, рейтинг свободи в росії складає 12/100. В Японії - 96/100.

Якщо в авторитарній країні вибори - це фасад, то в демократичній країні - це інструмент народу надати або оновити легітимну владу. Вибори як один із інструментів впливати на своє сьогодення та майбутнє, і в цьому полягає їх смисл.

Важливою складовою демократичних виборів є змістовність цього вибору. Щоб це не був вибір без вибору. Щоб це була реальна конкуренція. Не облич, бо ми не на конкурсі краси. А ідей та програм, на які ми зазвичай не звертаємо уваги.

Який мотив Федорова закликати до виборів?

Чому Федоров не піднімав тему виборів в 2023 році, коли підходив термін завершення повноважень президента та парламента? Мабуть, тому, що в той час він був частиною чинної системи влади, мав привілейоване ставлення президента Зеленського до себе і його все влаштовувало. 

А перестало влаштовувати тоді, коли Зеленський побачив в особі Федорова потенційного конкурента, який зростає на його очах за рахунок наданих йому самим же Зеленським повноважень.

Образа за звільнення з уряду у поєднанні з відчуттям власної значущості, яке виникло на підставі вимог протестувальників, спонукали Федорова публічно виступити проти Зеленського. Але прямо закликати до повалення влади у воюючій країні було б явним перебільшенням. Тому у колишнього міністра вирішили обрати менш провокаційний, на їхню думку, спосіб - заклик до виборів.

Маючи підтримку частини українців як кандидат на посаду міністра оборони Федоров вирішив конвертувати її в президентський рейтинг. Українці, схоже, так і не зрозуміли, чому за них вирішили, в якій ролі їм підтримувати Федорова. 

І ще, про які вибори говорив Федоров: про президентські, парламентські чи місцеві? Заради свободи та справедливості, якщо проводити, то вже всі вибори по черзі. Але ж Федоров - не про свободу і справедливість. Вірніше, про свободу і справедливість, але не для українців, а для себе.

Заклик Федорова до проведення виборів - це втілення образи на Зеленського та інструмент політичної боротьби. Це - не про захист прав українців та демократичних інститутів. Це - не служіння ідеї чесних виборів, де б всі українці мали б не тільки право проголосувати за Фе або Зе. Або По. Але й де б мали право бути обраними. 

У Силах оборони України служать близько одного мільйона українців. Чи ті, хто жертвує своїм життям заради нашого майбутнього, мають право бути обраними? Чи всі вони мають лише право голосувати за тих, хто своїм життям заради нашого майбутнього пожертвувати не готовий? 

Як військовим звільнитись від служби для участі у виборчій кампанії в якості кандидатів на президентських, парламентських та місцевих виборів? Як забезпечити змістовність виборів в умовах сьогодення? 

Вибори без активної участі військових не можуть бути легітимними для українців, особливо зараз. Тож у такому форматі вибори не виконують своєї головної задачі, перетворюючись на фасад.

Тож для чого нам, українцям, вибори?

Перед тим, як оцінювати можливість проведення виборів, варто запитати себе: що ми очікуємо від цих виборів. Бо відповідь прямо впливає на визначення умов їхнього проведення.

Сьогодні найвищі політичні рейтинги мають ті, чиї обличчя асоціюються у виборців з тим чи іншим успіхом України у війні. Більшість з них не має бачення бажаного майбутнього України, і тим паче розуміння, як цього майбутнього досягти. А якщо і мають, то в їхніх стратегіях, як справедливо зазначили у “Дзеркалі тижня”, майбутнє України підозріло схоже на сьогодення. 

Наші політичні вподобання роблять вибори більше схожими на конкурс краси - чиє обличчя нам подобається найбільше. Це пояснює, чому і у Олі Полякової є всі шанси.

Справа в тому, що всі ці обличчя - це люди тієї ж системи, якою ми незадоволені і яку ми хочемо змінити. Частина з них - навіть архітектори цієї системи. І вони були в ній успішні, як Федоров або Зеленський. Чи можемо ми очікувати, що зміна облич цієї системи призведе до зміни нашого майбутнього на краще? Те саме можна сказати і про опозицію, яка вже мала шанси змінити країну. Щоб прихильники та боти БПП не сприймали цю статтю як маніфест її лідеру.

Без змістовного вибору, вибори перетворяться на конкурс краси. Для країни у війні ця розкіш стане фатальною.

Сьогодні під час активної фази війни немає рішення, як провести вибори. Не виключено, що в майбутньому таке рішення буде знайдено. Але у пошуку цього рішення головне не загубити саму ідею виборів - змінити майбутнє, а не обличчя. 

Біллі-Віллі - аналітичне медіа, яке пояснює механіку рішень, мотивації політиків, приховані інтереси та наслідки, які впливають на ситуацію в світі та Україні вже сьогодні.