НОВИЙ КАБМІН: МЕШЕ МІНІСТРІВ, БІЛЬШЕ ПИТАНЬ

Об’єднали, скоротили, перепризначили. Усе виглядає як оновлення, але чи варто судити по обкладинці? Ми розібралися, що саме змінилось (якщо змінилося), хто залишився, і чому ця «нова конфігурація» більше схожа на перестановку ліжок?

17 липня Верховна Рада проголосувала за новий склад уряду. Депутати проголосували за призначення Юлія Свириденко на посаду прем’єр-міністра та призначили 15 нових міністрів.

Художник: Oleksii Revika

В новому уряді на чотири міністра менше, ніж в попередньому за рахунок скорочення посад та об’єднання міністерств. Скоротили посаду міністра Кабінету міністрів.

Об’єднали Мінагро та Міндовкілля з Міністерством економіки, яке тепер називається Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Також об’єднали Мін’єдності з Мінсоцполітики. Зменшилась кількість віце-прем’єр-міністрів з п’яти до трьох.

Розмови про повну заміну Кабінет Міністрів України лунали ще в минулому році. Вже тоді невдоволення українців ситуацією на фронті та в країні призвело до значного зниження рівня довіри до Президента Володимир Зеленський.

Якщо в грудні 2023 року рівень довіри сягав 77%, то в травні 2024 він знизився до 59%. Рівень довіри до парламенту та Кабміну також впав. В умовах неможливості провести вибори виникла ідея оновити уряд, щоб злити накопичений негатив до влади, як відповідальної за стан подій на фронті та в країні, а також зменшити невдоволення в суспільстві.

Юлія Свириденко – не нова людина в Кабміні. Але призначення прем’єром жінки посилює ефект оновлення, враховуючи, що з 2010 року після відставки Юлія Тимошенко з посади прем’єра український уряд очолювали виключно чоловіки.

Де-факто, зміна уряду відбулась без суттєвого оновлення міністрів. Окрім прем’єрки, в новий склад Кабміну перейшли 12 із 15 міністрів. Ще троє новопризначених міністрів займали посади заступників в попередньому Кабміні. Щодо голови Мінкульту, консультації ще тривають. За процедурою, тимчасово виконуючою обов’язки міністра мала стати перша заступниця міністра Галина Григоренко. Але відповідний указ на момент написання цього матеріалу не з’явився. Очільника Мінкульту, навіть у стані т.в.о., немає у складі Уряду на сайті Кабміну. Як би там не було, новий склад Кабміну на 80% складається із міністрів від попереднього уряду, а на 20% - із заступників міністрів від попереднього складу. Це скоріше можна охарактеризувати як ротацію в уряді, ніж його оновлення.

Враховуючи це, а також той факт, що наразі і виконавча, і законодавча політики формуються в Офіс Президента України, немає підстав очікувати значних змін в діяльності Кабміну.

Ситуація з оновленням Кабміну показала наступне:

- Оновлення уряду відбулось в порушення норм Конституції України. Згідно Основного Закону, кандидатуру на пост прем’єра пропонує коаліція або депутатська фракція, до складу якої входить більшість народних депутатів (ст.114.), в даному випадку Слуга Народу. А Президент за пропозицією депутатів вносить кандидатуру прем’єра на розгляд парламенту. Тут Зеленський сам публічно запропонував Свириденко очолити уряд, нехтуючи нормами Конституції. Окрім того, за Конституцією, Президент вносить на розгляд парламенту кандидатури голів МЗС та Міноборони, а інших членів уряду вносить прем’єр. Але по факту повний список кандидатів на посади міністрів депутати дізнались від президента під час зустрічі напередодні голосування за новий склад уряду, про що заявив голова фракції СН Давид Арахамія. Дехто може подумати, що в ОП просто вже навіть не намагаються приховувати нехтування нормами Конституції. Та не виключено, що вони просто забули, що вона є.

- Нехтування Конституцією при оновленні Кабміну черговий раз порушує баланс гілок влади в бік авторитаризму. І тут це навіть не виправдано воєнним станом. Порушення закону на користь авторитаризму перетворилось на усталену практику і судячи з реакції ЗМІ та суспільства вже не є чимось дуже резонансним, а стало новою “нормальністю”.

- В ОП обмежений кадровий резерв. Або, можливо не хочуть ризикувати сталим становищем, додаючи нові обличчя. Хто знає, що новий персонаж скаже, чи яка кримінальна справа раптом буде з ним пов’язана? Критерій лояльності залишається одним з ключових у призначенні урядовців. Знайти кандидатуру, яка поєднує в собі лояльність, професійність, не фігурує в скандалах і має бажання працювати в уряді під управлінням ОП, стає все більш складним завданням. Тому зміна уряду зводиться переважно до ротації, а не оновлення.

- У влади відсутнє бачення майбутнього країни, на що вказує ситуація зі створенням, ліквідацією та об’єднанням міністерств. Такі рішення є не дуже вдалою спробою швидко вирішити низку операційних проблем, як дефіцит кадрів, зменшення адміністративних видатків на уряд, злиття негативу, працевлаштування «своїх» людей тощо.

Отже, зміна уряду може тимчасово вирішити задачу злити накопичений у суспільстві негатив до влади, пов’язаний із ситуацією на фронті та в країні, але не призведе до вирішення причин невдоволення. Утім механізми реалізації політичних рішень закріплюють авторитарні підходи в управлінні державою, а реакція суспільства на це демонструє зміни в політичній культурі на користь більшої толерантності до авторитаризму.