НОВИЙ УРЯД ЧЕХІЇ ВІД ПРАВИХ І ПОПУЛІСТІВ - ЧОГО ОЧІКУВАТИ УКРАЇНІ

В понеділок, 15 грудня, президент Чехії Петер Павел офіційно призначив склад нового уряду на чолі з прем’єром, чеським олігархом, Андреєм Бабішем. Правлячу коаліцію за підсумками парламентських виборів сформували три партії: популістська партія Бабіша ANO (“ТАК”/ “Дії незадоволених громадян”), правопопулістська «Автомобілісти за себе» та ультраправа SPD (“Свобода та пряма демократія”).

Кожна з партій отримала свою квоту для призначення кандидатів на міністерські посади. ANO – 8 портфелів, «Автомобілісти» – 4 портфелі, SPD – 3 портфелі.

Партія ANO Бабіша отримала більшість міністерських крісел - 8 із 15. Всі міністри по квоті ANO були призначені за принципом лояльності до прем’єра.

Попри те, що інші 7 посад зайняли кандидати від правих партій, Бабішу вдалось домовитись з SPD, що вони призначать не партійних представників, а незалежних менеджерів. Крім того, Бабішу вдалось провести в міністерство сільського господарства по квоті SPD лобіста свого аграрного бізнесу. Розглянемо детальніше, хто буде в новому уряді Чехії.

Кого призначили за квотою партії Бабіша ANO

ANO отримали міністерські портфелі в Мінфіні, Міністерстві промисловості та торгівлі, МВС, Мін’юсті, МОЗ, Міносвіти, Мінпраці та Мінрегіонрозвитку.

Міністерські посади відійшли соратникам Бабіша, більшість з яких були членами його попереднього уряду в 2017-2021 роках. Вони лояльні до прем’єра і орієнтуються на нього.

Зокрема, посади міністра фінансів та міністра промисловості й торгівлі обіймуть Алена Шиллерова та Карел Гавлічек, які вже були в уряді під час попереднього прем’єрства Бабіша на чолі тих самих міністерств та водночас були заступниками прем’єра, як і цього разу. Враховуючи їхній бекграунд, Шиллерова та Гавлічек будуть рухатися в заданому главою уряду руслі. До прикладу, Гавлічек критично висловлювався щодо ініціативи з постачання боєприпасів Україні. Однак, після перемоги на виборах, подібно до Бабіша, змінив свою риторику.

Головою МВС призначений Любомир Метнар. Він, як Шиллерова та Гавлічек, працював у попередньому уряді Бабіша. Метнар також буде дотримуватися заданого прем’єром курсу. Зокрема, підвищення виплат для працівників силових відомств та різкої критики так званого «міграційного пакту» ЄС. Питання міграції та взаємодії в цьому плані з органами влади ЄС, вочевидь, будуть серед пріоритетів діяльності нового глави МВС.

Кого призначили від “Автомобілістів”

Євроскептик, критик України та музикант очолили МЗС, Мінспорту та Мінкульт відповідно. А саме, МЗС, а також тимчасово Міндовкілля, очолить лідер партії «Автомобілістів» Петр Мацінка. З 2017 по 2025 рік він був пов’язаний з Інститутом Вацлава Клауса – аналітичним центром консервативного, євроскептичного спрямування, заснованим і названим на честь колишнього президента Чехії Вацлава Клауса. До цього Мацінка співпрацював з самим Клаусом, який відомий своїми українофобськими поглядами.

Втім, в інтерв’ю перед парламентськими виборами він заявив, що не підтримує поглядів Клауса щодо України та російсько-української війни. Крім того, за підсумками співбесіди з Петером Павелом Мацінка повідомив, що зовнішня політика нового уряду буде схожою з баченням президента.

Мацінка в цілому дотримується правопопулістичних поглядів, публічно критикуючи за існуючі в Євросоюзі проблеми «євробюрократів» та «лівих», які знаходяться при владі в Брюсселі й намагаються нав’язати іншим свій світогляд. Одним з основних об’єктів критики з боку Мацінки є тема зміни клімату та «зелена адженда». Можливо, що на тлі цього він буде більш антагоністично налаштованим у взаємодії з Брюсселем.

Відверто антиукраїнські погляди має міністр спорту від «Автомобілістів» Борис Щястний. До прикладу, під час Курської операції він завуальовано звинуватив Україну в агресії та в одному з інтерв’ю минулого року заявив, що «за висловлення думки про війну, відмінної від прийнятої, в Чехії вас можуть заарештувати».

На відміну від Щястного, міністр культури Ото Клемпірж в антиукраїнських висловлюваннях не був помічений.

Кого призначили за квотою ультраправих SPD

Кадровий військовий, досвідчений менеджер і лобіст бізнеса Бабіша. До призначення не були помічені в політичній активності і не мають яскраво вираженого ідеологічного окрасу.

Після парламентських виборів, Павел заявив, що не допустить політику уряду, направлену проти ЄС та НАТО. Завдяки ролі президента у призначенні уряду, а також напрузі всередині коаліції між SPD та «Автомобілістами», SPD отримала змогу номінувати лише незалежних експертів, які не мають партійної приналежності. Утім їм відійшли досить важливі міністерства, а саме - Міноборони, Мінтранспорту та Міністерство сільського господарства.

Міністром оборони було призначено генерала у відставці Яроміра Зуну. Він – кадровий військовий, який мав досвід роботи в Міноборони у 2015-2019 роках. Після співбесіди з президентом, відповідаючи на запитання журналістів, Зуна намагався уникати різких висловлювань, як проукраїнських, так і антиукраїнських. Він заявив, що підтримка України продовжиться. Однак, як саме буде здійснюватися ця підтримка, залежить від спільного рішення уряду. Можна припустити, що Зуна буде діяти відповідно до позиції Бабіша.

Цікавими є два інші міністра від SPD – Іван Беднарік на посаді очільника Міністерства транспорту та Мартін Шебестьян в Міністерстві сільського господарства.

Беднарік є досвідченим менеджером у сфері залізничного транспорту, проте він не має чеського громадянства, а є громадянином Словаччини. На юридичному рівні це не є перешкодою, проте слугує першим випадком присутності іноземця в чеському уряді після розпаду Чехословаччини.

Шебестьян теж має чималий досвід, тривалий час працював у сфері продовольства та сільського господарства. У 2013-2022 роках очолював Державний сільськогосподарський фонд інтервенцій – інституцію в підпорядкуванні Міністерства сільського господарства, яка відповідала за перерозподіл дотацій від ЄС серед чеських сільгосп підприємств.

У чеській пресі Шебестьян фігурує як представник інтересів великого бізнесу. Зокрема через те, що він очолює лобістську організацію «Ініціатива сільськогосподарських та продовольчих компаній». Він пов’язаний з Бабішем і його бізнесом. Його заступником в лобістській організації є виконавчий директор холдингу «Agrofert», а попередня влада ініціювала розслідування щодо законності субсидування «Agrofert» з боку держави, коли Шебестьян очолював відповідний орган.

Загалом, зовнішня політика, а отже й відносини з Україною, будуть визначатися в першу чергу Бабішем особисто та з певним втручанням президента Павела. Уряд же у своїй діяльності буде відштовхуватися від позиції прем’єра.

В контексті зовнішньої політики Бабіша не можна назвати ні євроскептиком, ані щирим прихильником ЄС. Він намагатиметься знайти для себе якомога більшу вигоду, в той же час не буде відмовлятися від співпраці та діалогу, що продемонстрував його перший закордонний візит на посаді, який він здійснив до Брюсселя.

Щодо ставлення Бабіша до Україна та росії, то він не є ані проукраїнським, ані проросійським. Під час його першого прем’єрства його уряд жорстко критикував росію за підрив чеських складів з боєприпасами у 2014 році. Він називає росію агресором, який розв’язав війну. Але водночас він прагне зменшити фінансову підтримку України Чехією, зокрема щоб перенаправити ці кошти на внутрішньополітичні цілі.

Отже, є висока вирогідність зменшення підтримки України з боку Чехії. Водночас доведеться докласти зусиль, щоб зберегти хоча б частину тої підтримки, яка була за попереднього уряду.

Біллі-Віллі - аналітичне медіа, яке пояснює механіку рішень, мотивації політиків, приховані інтереси та наслідки, які впливають на Україну вже сьогодні.